06.02.14

Ллойд Хэмфри (16.04.1800-17.01.1881)

ирландский физик, член Ирландской АН, президент в 1846—51. Родился в Дублине. Окончил Дублинский университет (1819). где работал (с 1831 — профессор, с 1867 — президент). Работы относятся к механике, оптике, земному магнетизму. Предложил метод получения интерференционной картины от одного зеркала, показав, что оптическая интерференция может быть получена, если заставить интерферировать от зеркала прямой свет и отраженный (1837). Открыл (1832) явление конической рефракции, предсказанное У. Гамильтоном. Член Лондонского и Эдинбургского королевского обществ.

Джон Уи́льям Стретт, третий барон Рэле́й, Лорд Рэле́й (Рэйли)(12 ноября1842 — 30 июня1919
 британский физик и механик, открывший  газ аргон  и получивший за это Нобелевскую премию по физике в 1904 году. Открыл также явление, ныне называемое рассеянием Рэлея и предсказал существование поверхностных волн, которые также называются волнами Рэлея. Член Лондонского королевского общества(1873), его президент в 1905—1908 гг.
Томас Юнг (13 червня 1773 - 10 травня 1829 )
 англійський фізик, медик і мовознавець.
Відомий своїми дослідженнями в області механіки суцільних середовищ, оптики. Пояснив акомодацію ока, першим описав астигматизм, заклав основи теорії капілярних явищ.
Певний час публікував свої наукові роботи анонімно, щоб не зашкодити своїй медичні практиці.
Йозеф фон Фраунгофер ( 6 березня 1787 — 7 червня 1826)
німецький фізик і оптик.Крім удосконалень, введених Фраунгофером у виготовлення оптичного скла і особливо великих ахроматичних об’єктивів, крім винайдених ним геліометра і окулярних мікрометрів, Фраунгофер залишив два класичних наукових дослідження. В мемуарах «Bestimmung d. Brechungs und d. Farbenzerstreuungs-Vermögens verschiedener Glasarten, in Bezug auf d. Vervollkommung achromatischer Fernröhre» («Denkschrif. München. Acad.», Т. V, 1814—1815) Фраунгофер згадує вперше про постійні лінії сонячного спектра (згодом названих фраунгоферовими лініями (див. Спектральний аналіз), дає докладний малюнок сонячного спектра і вказує на використання цих ліній при визначенні показників заломлення оптичних середовищ. В іншому творі «Neue Modification d. Lichts durch gegenseitig e Einwirkung und Beugung d. Strahlen und Gesetzte derselben» («Denksch. München. Acad.», т. VIII, 1821—1822) Фраунгофер описав явища в оптичній дифракційної решітці і її застосування до визначення довжини світлових хвиль. За досягнення у науці і техніці Фраунгоферу поставлений в Мюнхені пам’ятник.
Ісаа́к Н'ю́то́н ( 4 січня 1643 —  31 березня 1727)
 англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих.
У книзі «Математичні начала натуральної філософії» Ньютон сформулював закони руху, відомі як закони Ньютона й закон всесвітнього тяжіння, які стали основою наукового світогляду впродовж трьох наступних століть і мали великий вплив не тільки на фізику, а й на філософію. Використовуючи свою теорію Ньютон зумів пояснити закони Кеплера, що описують рух планет навколо Сонця, чим заперечив останні сумніви щодо геліоцентричної системи світобудови.
Ньютон побудував перший телескоп-рефрактор і розвинув теорію кольору на основі спостережень розщеплення білого світла в спектр в оптичній призмі. Він сформулював емпіричний закон теплообміну й побудував теорію швидкості звуку. У математиці Ньютон паралельно з Готфрідом Лейбніцом розвинув числення нескінченно малих, працював з рядами, узагальнив біном Ньютона та запропоновував метод Ньютона розв'язування нелінійних рівнянь.